Пальник – це пристрій, спеціально призначений для отримання полум’я здебільшого з метою топлення металу. Це може бути необхідним для міцного з’єднання окремих металевих деталей.

Пальники для пайки бувають призначені для спеціальних робіт. Також є й універсальні варіанти. Кожний з цих виробів дає стабільне полум’я необхідної потужності, що потрібна для з’єднання певного виду металу. До переваг даних приладів перш за все слід віднести здатність працювати на свіжому повітрі. Полум’я не згасає від поривів вітру, що дуже важливо при з’єднанні конструкцій поза приміщенням.

Сьогодні дуже популярними є м’які покрівлі. Для того, щоб наплавити тепло- та гідроізоляційний матеріал, необхідний покрівельний пальник. Наплавлення захисних матеріалів – це кропітка та трудомістка робота, яка на додаток ще й виконується на висоті. Тому від якості обладнання обов’язково залежить продуктивність та безпека спеціаліста-покрівельника.

 Різновиди покрівельних пальників

 Покрівельні пальники – це пристрої, що мають добре продуману конструкцію. За типом палива розрізняють газові, пропанові та дизельні джерела вогню. Найбільше поширення сьогодні мають пропанові покрівельні пальники, чому є цілком логічне пояснення. По-перше, їх можна використовувати у комбінації з широко поширеними пропановими балонами, що спрощує їх придбання і заправку.

По-друге, пропан вважається найбільш безпечним видом газу для виконання газополум’яних робіт. Також пропан має більш гаряче полум’я, що значно підвищує швидкість робіт та суттєво знижує витрати.

Газовий варіант пальника відрізняється від пропанових тільки типом газу, що застосовується. Найчастіше це природний газ. Його температура горіння трохи менша, але з точки зору безпеки він поступається пропану.

 Дизельні пальники належать до рідкопаливного класу, до якого також належать моделі на солярці та навіть на мазуті. Вони облаштовані трохи складніше, ніж їх газові аналоги. Отже, дизельні пальники вимагають систему наддуву повітря для утворення горючої суміші. Паливо для них коштує дорожче, ніж для газових пальників. Але це компенсується високою температурою полум’я та підвищеною безпекою у роботі. При температурах нижче -15 градусів якісне укладання рулонних матеріалів на покрівлі можливе лише при використанні дизельного пальника.

За конструктивним виконанням розрізняють пальники довгі та короткі. Довгі використовують при розкочуванні рулонної покрівлі. Вони мають довжину близько метра, що дає змогу прогрівати місце роботи, не згинаючись. Короткі використовують для роботи у важкодоступних місцях. Ще більше можливостей дає наявність на робочому місці загнутих пальників, які можуть полегшити роботу на деяких ділянках даху.

 Де застосовуються покрівельні пальники?

 На даний час продаж газових покрівельних пальників здійснюється досить активно, тому що вони використовуються для багатьох будівельних робіт, а саме:

  • загортання невеликих тріщин;
  • різання та паяння деталей з металу;
  • підігріву листів безпосередньо перед укладанням, а також для зміцнення стикувальних швів;
  • очищення поверхонь від старої фарби;
  • розігріву мастики.

Усі подібні пристрої в обов’язковому порядку оснащені зручними ручками із пластику або дерева.

 Використання газових покрівельних пальників для зварювальних робіт

 Газові пальники використовуються досить часто. Особливістю цього виду зварювальних пристроїв є проста експлуатація, а також можливість працювати незалежно від джерела електроживлення. Такі пальники поділяються на два типи:

  • інжекторні низького тиску;
  • безінжекторні високого тиску.

Якщо прилади купуються для роботи на виробництві, то доцільніше буде вибирати пристрої першого типу, здатні працювати на невеликому тиску. Але не слід забувати, що інжекторний пальник може функціонувати і на високому тиску, та чим він вищий, тим ефективніша робота.

Безінжекторні пристрої здатні працювати з ацетиленом, метаном або воднем. Вони мають просту конструкцію, утримують постійну швидкість течії суміші, але застосовуються не так часто через відсутність ацетилену високого тиску, який буває на виробництві дуже рідко.